Воїни в Біблії згадуються так само позитивно, як і ремісники, землероби, рибалки та ін. Деякі з мужів віри часів Старого Заповіту були воїнами, наприклад, Ісус Навин, Гедеон, Давид. У Новому Заповіті неодноразово фігурують військові. Ставлення до них Ісуса та Його учнів завжди позитивне.

Професія військового найчастіше згадується в Біблії. Військова посада сотника в Новому Заповіті згадується понад 20 разів, що більше, ніж, наприклад, професія рибалки або митника.

Першим, хто після смерті Ісуса Христа привселюдно визнав Його Сином Божим, був римський сотник (Євангелія від Матвія 27:54). Першим у світі язичником (тобто не юдеєм), який увірував у Господа Ісуса Христа, як у свого Спасителя, і приєднався до Його Церкви, був сотник на ім'я Корнилій (Дії Апостолів 10).

Апостола Павла врятував від смерті римський сотник (Дії Апостолів 27:42-44). Серед римських військових, яких юдеї ненавиділи, як поганських загарбників, були й такі, котрі заслужили всенародне визнання й повагу (Євангелія від Луки 7:1-10). Віру римського сотника, як взірець для нас, відзначив Ісус Христос (Євангелія від Матвія 8:5-13).

Один із титулів Бога в юдейській і християнській традиціях, згадуваний у Танасі та Старому Заповіті з Першої книги Царств (1:3), а також у Новому Заповіті в Посланні Якова (5:4) і в Посланні до Римлян (9:29). Це ім'я означає "Бог воїнств". У Книзі пророка Захарії 52 рази вживається "Господь Саваоф".

У 1Цар.1:3 вперше зустрічаємо це ім’я Бога: “Саваоф” - Господь воїнств (армій) - множина.

Наш Бог - Верховний Головнокомандувач над усіма арміями, полководець. Він Бог над усіма небесними воїнствами.

Згідно з Божим задумом уряди держав повинні нести відповідальність за виконання закону та підтримання порядку у своїх країнах. Закон Божий стверджує, що сила й навіть зброя, при необхідності, повинні бути застосовані для стримування і придушення зла, яке загрожує окремій людині й суспільству в цілому (Послання до Pимлян 13:1-4).